Delo.ua, 26.11.2025
Член правління, фінансовий директор Crédit Agricole Ukraine Віталій Кучер
Crédit Agricole уже 32 роки працює в Україні, і керівництво групи неодноразово наголошувало на тому, що має тут довгострокові плани розвитку. Які завдання банк ставить перед собою на 2026 рік?
- У міжнародної групи Crédit Agricole є довгострокове бачення присутності банку в Україні. Це стало особливо відчутно у часи війни: група не виводить дивіденди, а, навпаки, інвестує в розвиток бізнесу та підтримує суспільство. Філіп Брассак, який донедавна очолював групу Crédit Agricole S.A, тричі від початку війни відвідував Україну. У жовтні цього року Філіпа Брассака призначили головою наглядової ради банку в Україні.
У межах оновленої стратегії розвитку групи до 2028 року Україна посідає особливе місце. Група хоче посилювати свій бізнес у Європі, і вісь, яка проходить через Німеччину, Польщу та Україну, стає надважливою. Ідея полягає у зміцненні економічної взаємодії між цими країнами та Францією.
Ми фокусуємося на аграрному секторі, адже це історично наш ключовий напрям. При цьому плануємо активніше працювати з ІТ-бізнесом та авторинком. Наразі ми інвестуємо у розвиток продуктів та клієнтських програм, у рішення кеш-менеджменту для бізнесу, розвиваємо лізинг. Нещодавно запустили валютний лізинг, запропонували доступний фінансовий лізинг у межах програми "5-7-9" і вже відчуваємо потребу у більш систематизованому IT-рішенні для нього. Також інвестуємо у розвиток факторингу. Наші інвестиції спрямовані на покращення клієнтського досвіду.
Ви згадали, що нещодавно головою наглядової ради банку в Україні призначили Філіпа Брассака, колишнього генерального директора групи Crédit Agricole S.A. Чи можна це розцінювати як свідоме кадрове посилення напряму, підвищення уваги до української «дочки» та пов’язаних з її розвитком планів?
- Саме так. Мета банку в Україні сьогодні — стати ключовим фінансовим партнером у відновленні країни, інвестуючи у стратегічні сектори та підтримуючи економічну трансформацію. І нам дуже пощастило, адже Філіп Брассак — видатний фінансист, глибоко знайомий з українським контекстом. Він 10 років очолював групу під час як спокійних, так і турбулентних часів. У нього дуже послідовна позиція: банк має бути корисним для суспільства і клієнтів. Енергія, яку він привніс у роботу наглядової ради банку, зацікавленість, досвід — все це корисно для банку та зрештою для економіки загалом.
Чи є у вас бачення розвитку банку та його ролі у період відновлення України після завершення активних бойових дій?
- Ми не чекаємо завершення бойових дій, адже відновлення країни починається вже зараз. Ми реінвестуємо прибуток банку в капітал та розвиток бізнесу тут, в Україні: в інфраструктуру, технології, обслуговування клієнтів. Збільшення капіталу банку дозволить кредитувати клієнтів у більших обсягах, коли вони цього потребуватимуть. Ми і зараз активно працюємо, попри всі безпекові питання. Залучаємо іноземний капітал в Україну і співпрацюємо з ЄБРР, МФК у межах програм розподілу ризиків. Це дає змогу кредитувати підприємства, що розташовані поблизу лінії бойового зіткнення, аби вони отримували фінансування і могли зберігати своє виробництво. 290 млн євро — сума фінансування у межах проєктів з ЄБРР, МФК натепер.
Щодо більш довгострокової перспективи, то Crédit Agricole буде також фокусуватись на відновленні енергетичної інфраструктури. На нас припадає приблизно 10% всіх профінансованих потужностей з відновлення енергетики. Плануємо посилювати наші позиції в агробізнесі, де маємо понад 70 партнерських програм фінансування. В аграрному секторі також дуже важливо додавати елементи сталих практик, «зеленого» банкінгу.
Щодо автокредитування, то тут наша частка становить орієнтовно 25%. Завдання — утримати її та водночас ширше подивитися на всю екосистему automotive: кредитування дилерів, відносини зі страховими компаніями, розвиток продажів вживаних авто. Тобто ми прагнемо бути не лише банком для клієнтів, які купують авто в кредит, а стати ключовим партнером для всієї екосистеми — від покупців до продавців та суміжних сервісів.
Також фокусуємося на комплексному обслуговуванні ІТ-клієнтів, прагнемо охопити весь ланцюг ІТ-екосистеми — від фрилансерів до великих компаній.
З якими результатами банк підходить до завершення 2025 року? Що стало локомотивом прибутковості банку за підсумками ІІІ кварталу 2025 року?
- За 9 місяців 2025 року чистий фінансовий результат банку становить 3,6 млрд грн, співвідношення витрат до доходів — 35%. Це одні з найкращих показників на ринку, що підтверджують ефективність моделі Crédit Agricole та нашу відданість своїй справі. Відбувається ключова зміна у генерації фінансових результатів нашим банком і загалом банківською системою в Україні. У попередні роки доходи від операцій з ОВДП чи депозитними сертифікатами становили вагому частку. У першому півріччі 2025 року ми активно нарощували кредитування, зокрема і в роздрібному сегменті, бачимо позитивну тенденцію щодо лізингу.
Маємо зростання загального кредитного портфеля на 15% за рік і відповідні зміни у прибутковості. Тобто є попит на кредитні ресурси, і це стає основним локомотивом нашого фінансового результату у 2025 році. Сподіваюся, що цей тренд надалі буде посилюватися.
Здоров’я фінансового банку відмінне щодо нормативів капіталу та ліквідності. Ми надійно зберігаємо заощадження клієнтів: депозитний портфель становить 97,6 млрд грн.
Натепер триває дискусія щодо податку на прибутки банків у розмірі 50%. Як на мене, уряд застосовує наразі ті самі аргументи, як і за попереднього підвищення ставки податку, але варто враховувати, що поточна структура доходів змінилась. Тобто йдеться не про прибуток від державних цінних паперів, а про доходи від клієнтського бізнесу. Ми ставимося до цього зважено й обережно, адже розуміємо, що під час війни уряду складно забезпечити витратну частину бюджету. Тож вважаю, що ми працюємо на користь України та її захисників.
До речі, якщо говорити про структуру доходів, чого стає більше — процентних доходів чи комісійних?
- Зараз краща динаміка за процентними доходами, що пов’язано з відновленням кредитування. Якщо говорити про сервіси, то комісії не зростають. Попри інфляцію, банки не підвищують тарифи на обслуговування для клієнтів. Хоча, якщо подивитися на витрати, оплату IT-інфраструктури, персоналу тощо, є передумови для зростання вартості банківських послуг.
Які податки за останніми даними сплатив банк у державний бюджет України?
- З початку повномасштабної війни Crédit Agricole Ukraine сплатив 10 млрд грн податків та зборів. За цим показником ми у топ-5 серед банків України. Це значна сума, і загалом частка податків від банківської системи є доволі відчутною у загальній структурі бюджетних надходжень.
Crédit Agricole активно підтримує програми «зеленого» банкінгу. Які саме напрями отримали найбільший розвиток станом на кінець 2025 року?
- Усе, що працює на сталий розвиток та «зелені» ініціативи, є нашим пріоритетом. Група — один із найбільших гравців на цьому ринку у світі, присутня у «зелених» бондах. В Україні ми хочемо пропонувати клієнтам комплексні рішення з модернізації бізнесу. У нас є партнерські програми (зокрема співпрацюємо з виробниками сільгосптехніки), що спрямовані на використання технологій no-till та strip-till, а також інших практик сталого сільського господарства. Це допомагає компаніям адаптуватись до кліматичних змін, зменшуючи негативний вплив на ґрунт і підвищуючи ефективність. Аналіз кліматичних ризиків є одним з основних напрямів нашої експертизи. Агроексперти разом зі спеціалістами ESG-напряму розробили спеціалізований опитувальник для клієнтів, який максимально наближений до реалій агробізнесу. Особливість нашого підходу в тому, що, коли виявляємо ризики, ми не просто говоримо про них, а й розробляємо план, як компанії покращити ситуацію.
Хто найактивніше залучає фінансування на проєкти енергетичної незалежності та енергозбереження?
- Аграрні підприємства зацікавлені у більшій енергонезалежності. Але не лише аграрії. Також це логістика, перероблення, торгівля. Зараз є попит на вітрову та сонячну енергетику, на використання біомаси, біогазові установки. Сонячні панелі становлять найбільший інтерес серед клієнтів, за ними йде біогаз, який використовують підприємства АПК, що мають власну сировину, потім — вітрові установки. Майже в усіх галузях ми спостерігаємо попит на автономність. В Україні до цього спонукає ще й війна: дуже багато людей вимушено інвестують в енергетичну незалежність, бо без цього складно продовжувати бізнес.
Які ефективні механізми підтримки доступні бізнесу під час війни? Чи дає ефект залучення фінансування від західних партнерів, міжнародних фінансових інститутів для збільшення доступності кредитування бізнесу в Україні?
- Механізм доступного фінансування залежить від бізнес-моделі клієнта та від цілі фінансування. Якщо говорити про малий і середній бізнес, то ми маємо понад 100 партнерських програм, здебільшого з агрофінансування та лізингу, які дозволяють випрацьовувати індивідуальні рішення. Аграрій, наприклад, може шукати способи придбати обладнання, посівний матеріал або агрохімію, думає, як потім продати врожай. Ми намагаємося давати найбільш вигідне комплексне рішення для всього виробничого ланцюжка. Клієнт приходить з потребою, а ми шукаємо відповідь, де найвигідніше купити все необхідне і як це профінансувати. І це не обов’язково мають бути аграрії, такі самі підходи працюють для логістів, які задумали розширити автопарк, та для інших підприємств.
Які основні складові репутації бренду Crédit Agricole? Чи дійсно репутаційний капітал здатен позитивно впливати на фінансовий результат?
- Ми є частиною однієї з найбільших фінансових груп світу, яка працює у 46 країнах. Ми віримо, що запобігання корупції та підтримання виключної репутації — це ключові елементи ділових відносин у сучасному світі. Надання послуг нашим клієнтам відповідно до норм законодавства та найвищих етичних стандартів є основою стратегії банку.
Команда топменеджменту банку відвідує регіони, спілкується з ключовими клієнтами, партнерами на місцях. Ми добре знаємо бізнеси, з якими працюємо.
Зрештою, самі клієнти кажуть: якщо бізнес відкрив рахунок у Crédit Agricole, це вже певна ознака підтвердження його ділової репутації.
Crédit Agricole Ukraine — соціально відповідальний банк, який активно підтримує благодійні та гуманітарні ініціативи. Розкажіть про пріоритети у цьому напрямі, результати та основні проєкти у 2025 році.
- Наша програма We Care! наразі зосереджена на допомозі лікарням. Вона є особливо важливою щодо стратегії банку AIR — Aim is to Invest in Recovery. Її місія — інвестувати у відновлення суспільства. Лише від початку війни ми втілили більш ніж 100 добрих ініціатив на суму понад 190 млн грн.
Наймасштабнішою за весь час стала ініціатива створення блоку інтенсивної терапії у Київському перинатальному центрі. Ми спрямували 50 млн грн на капітальний ремонт приміщення, закупівлю 130 одиниць сучасного медичного обладнання, а цьогоріч передали апарат ультразвукової діагностики. За понад два роки реалізації ця благодійна ініціатива об’єднала зусилля чотирьох установ міжнародної групи.
У центрі спеціально облаштовані ліжка для немовлят, які народилися раніше строку — ми називаємо таких дітей поспішайками. Нагородою для нас є дуже зворушливі фото дітей. Мене особисто підживлює не стільки сам факт підтримки лікарень чи закупівлі реанімобілів, скільки історії про врятовані життя, що за ними стоять. Також надихає підтримка групи: регіональні установи з Італії та Франції спрямовують кошти на добрі справи в Україні. Відчуваємо, що ми дійсно є частиною великої сім’ї і що підтримка не має меж і кордонів.
