Народження Credit Agricole Group
Кредит на розвиток сільського господарства наприкінці XIX століття
Наприкінці XIX століття аграрії Франції були заклопотані пошуками зручного кредиту, тобто довгострокового, гнучкого та дешевого. На той час вже існувало декілька невдалих спроб утворення сільськогосподарських банків. У 1884 році виходить закон про свободу професійних асоціацій, який дозволяє формувати сільськогосподарські союзи. Події у Франції підживлюють середовище, яке нагнітає потребу в цільових банках.
Зацікавленість Третьої французької республіки у залученні виборчих голосів аграріїв вилилася у підтримку нею дрібних сімейних фермерств. Результатом цього стає Постанова уряду від 5 листопада 1894 року, якою, власне, і було засновано CREDIT AGRICOLE. Постанова дала право створювати місцеві банки CREDIT AGRICOLE членам фермерських союзів. Такі банки були власністю учасників, а їх функціонування базувалося на засадах взаємодопомоги.
Місцеві банки стали кооперативними утвореннями приватного сектору та сформували перший рівень інституційної піраміди CREDIT AGRICOLE. Історично так склалося, що фермери не надто охоче брали позики, саме тому перші місцеві банки формувала переважно тамтешня еліта: агрономи, вчителі, землевласники, а власне фермери були у меншості.
Підтримка уряду та створення Регіональних банків CREDIT AGRICOLE
Постанова 1894 року не передбачала жодних фінансових поступок, і місцеві банки дуже швидко зіштовхнулися із проблемами на кшталт нехватки капіталу та ненадійності заставного майна дрібних фермерів. Уряд визнав за необхідне втрутитися та вжив окремих заходів, серед яких Постанова 1898 року щодо розв’язання заставних питань та погодження гарантій від фермерів. У 1897 році уряд зобов’язав Банк Франції (Banque de France) прийняти знецінені векселі від фермерських союзів і надати CREDIT AGRICOLE кошти у формі інвестиції в 40 млн. франків та річного платежу в 2 млн. франків.
Для забезпечення максимально ефективного розподілу отриманих від уряду коштів Постановою від 31 березня 1899 року було утворено Комітет міністрів сільського господарства та 9 Регіональних банків CREDIT AGRICOLE. Регіональні банки об’єднали разом місцеві банки в кожному регіоні, стали повноцінними фінансовими установами та утворили другий рівень інституційної піраміди CREDIT AGRICOLE.
Розвиток місцевих та Регіональних банків
Протягом 1900-1919 рр. місцеві та Регіональні банки зросли чисельно. До початку Першої світової війни кожен регіон Франції мав мінімум один Регіональний банк. У той же час Банки нехтують Постановами, які зобов’язують їх надавати довгострокові кредити, і видають переважно короткострокові позики. В цей час уряд продовжує фінансувати Банки, незважаючи на притік до них вільних коштів.
Перша світова війна позначилася на слабких місцях та прибутках Групи. Відособленість деяких регіонів явно вказувала на необхідність створити центральний банк, який би займався регулюванням бізнесу.
Створення Національного офісу CREDIT AGRICOLE
З метою надати більшої самостійності діючому при Міністерстві департаментові сільського господарства та створити центральну платформу для взаєморозрахунків між Регіональними банками Постановою від 5 серпня 1920 року було організовано Національний офіс CREDIT AGRICOLE. Ця установа державного сектору була перейменована у 1926 році на Caisse Nationale de Credit Agricole (CNCA), що робить акцент на її більшій ролі як банку. Об’єднання державного та приватного секторів Групи довершило її організаційну сформованість до моменту Приватизаційної постанови, яка вийшла у 1988 році.
Розвиток Банку у ХХ сторіччі
1920-1945 рр.
У 20-х роках ХХ століття CREDIT AGRICOLE географічно поширилася по усій Франції, отримала дозвіл на кредитування дрібних сільських торговців, та право фінансувати програму електрифікації сіл (1923). Перші кредити під низькі відсотки фермерам Група почала видавати у 1928 році.
Криза 1930 року позначилася на Регіональних та місцевих банках. Та, незважаючи на складний період, Група не втратила провідної ролі у фінансуванні сільськогосподарського сектору під час кризи.
Протягом Другої світової війни посилився державний нагляд з боку правлячого режиму. Наряду із інституційними змінами проявився і негативний фінансовий вплив. Слабка активність протягом війни призвела до скорочення грошових заощаджень, і CREDIT AGRICOLE намагається отримати фінансування за рахунок випуску 5-річних векселів, простіше, надійних депозитних продуктів, які набули широкої популярності та допомогли їй сформувати власний фонд. Фінансовий потік між Урядом та Групою змінює напрям: тепер Credit Agricole відсилає кошти до Казначейства.
Значний притік заощаджень в період 1945-1966 рр.
Щоб отримати ресурси на кредитування сільського господарства після війни та доповнити урядове фінансування, CREDIT AGRICOLE діє активніше в напрямку залучення коштів населення. Регіональні банки відкривають велику кількість нових офісів, а продавці активно просувають 5-річні векселі та довгострокові бонди, які виведено на ринок у 1950 році. Завдяки притоку заощаджень вже з 1963 року Група відчуває свою фінансову незалежність від уряду.
У 1945 році створено Національну федерацію CREDIT AGRICOLE (FNCA), яка представляє інтереси Регіональних банків узгоджено із державою та CNCA. CNCA реорганізовано у 1947 році та орієнтовано на навчання і підвищення компетенції персоналу CREDIT AGRICOLE. Для Групи важливо отримувати нові знання, щоб розробляти та впроваджувати актуальні продукти, які вкладники просили в обмін на свої заощадження.
1959 рік дуже важливий для CREDIT AGRICOLE, оскільки саме тоді вона отримала дозвіл на фінансування житлових потреб французів для поселення у сільських місцевостях.
Інтеграція універсальної бізнес-моделі
У 1966 році уряд припиняє фінансувати CREDIT AGRICOLE та надає Caisse Nationale de Credit Agricole фінансову автономію. Притік заощаджень більше не проходив через Казначейство, а CNCA стає відповідальним органом за збалансованість грошових надлишків та дефіцитів у Регіональних банках.
У 1971 році можливості Групи розширено новою Постановою, яка дозволила фінансувати додаткові категорії сільських промисловців: купців та виробників продуктів харчування.
Подальші реформи ще більше розширили діяльність CREDIT AGRICOLE: розпочалося кредитування малого та середнього бізнесу в сільських регіонах. Аби задовольняти зростаючі потреби Група утворює дочірні компанії: 1967 році UI (Інвестиційний Союз) для інвестування власного капіталу, у 1968 році Segespar для управління активами, та Unicredit у 1971 році для кредитування виробників продуктів харчування.
Поза межами Франції CREDIT AGRICOLE відкрила перший офіс у 1979 році в Чикаго.
Нова організаційна форма та незалежність
Новий етап розвитку розпочався в CREDIT AGRICOLE із появою Постанови Уряду про приватизацію CNCA 18 січня 1988 року. CNCA було трансформовано на відкрите акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю, 90% акцій якого було продано Регіональним банкам, а 10% — співробітникам. Credit Agricole отримала повну незалежність від уряду.
Акціонерне товариство CNCA було зареєстровано на біржі у 2001 році під назвою Credit Agricole S.A.
Наприкінці 80-років ХХ століття розпочалася диверсифікація бізнесу CREDIT AGRICOLE.
У 1986 році утворено компанію Predica, яка займається страхуванням життя, а вже у 1994 році стає № 1 у Франції.
У 1990 році страховий бізнес отримав поповнення: нова компанія Pacifica розпочала роботу у напрямку страхування нерухомості та ризиків, повязаних із нещасними випадками.
У період 1989-1991 рр. CREDIT AGRICOLE придбала частки в банках поза межами Франції: Ambrosiano Veneto (Італія, 1989) та Espirito Santo (Португалія, 1991).
У 1996 році відбулася покупка банку Banque Indosuez, внаслідок чого CREDIT AGRICOLE перейшла на значно вищий ступінь розвитку корпоративного та інвестиційного банкінгу, та розпочала розвиток цих напрямів за кордоном.
У 1999 році CREDIT AGRICOLE придбала частку у щойно приватизованому банку Credit Lyonnais та викупила провідну фінансову компанію у сфері споживчого кредитування Sofinco.
2003 рік ознаменувався покупкою ще однієї фінансової компанії — Finaref.
У червні 2003 року CREDIT AGRICOLE повністю викупила банк Credit Lyonnais, що дозволило їй зробити значний ривок вперед та отримати ряд переваг серед конкурентів. Інтеграція нового банку проходила з 2003 по 2004 рік та завершилася виведенням окремих бізнес-ліній в дочірні компанії. В результаті Група отримала банк Calyon, утворений у 2004 році шляхом об’єднання корпоративного та інвестиційного банкінгу двох - Credit Lyonnais та Crеdit Agricole Indosuez. Після відокремлення корпоративного та інвестиційного бізнесу Credit Lyonnais сфокусувався виключно на роздрібному банкінгу та з серпня 2005 року отримав новий бренд – LCL.
У 2004 році Регіональні банки прийняли стратегію, направлену на підтримку ними довгострокових партнерських відносини та посилення лідируючих позицій у Франції шляхом збільшення присутності у найбільших містах.
У 2005 році група Credit Agricole S.A. взяла за мету збільшити свій міжнародний потенціал. Протягом 2006-2008 рр. план втілено в життя із рекордною швидкістю, а інвестиції у роздрібний банкінг у Єгипті, Україні, Греції, Італії та експансія банківського страхування у Португалії допомогли Групі здобути сильну міжнародну позицію.
Наприкінці 2007 року бізнес видання «The Banker» назвало CREDIT AGRICOLE «Всесвітнім банком року» за дотримання політики соціальної та екологічної відповідальності.
На початку 2008 року Credit Agricole S.A. демонструє на практиці високу ступінь банківської відповідальності, підписавши разом із 8 дочірніми установами Диверсифікаційну Хартію, та бере на себе зобов’язання боротися із бідністю у співтоваристві із Професором Юнусом (Professor Yunus) та засновує для цього фонд Grameen Credit Agricole.
У жовтні 2009 року CREDIT AGRICOLE запустив BforBank - 100% приватний банкінг он-лайн, що спеціалізується на ощадних продуктах. Також того року CREDIT AGRICOLE та Societe Generale оголосили про створення Amundi в результаті злиття своєї діяльності у галузі управління активами.
У 2010 році Calyon став CREDIT AGRICOLE CIB. Була впроваджена нова структура бренду, спрямована на підвищення рівня впізнаваності глобального бренду CREDIT AGRICOLE у Франції та за кордоном. Того року також відбулося створення підрозділу споживчого фінансування Credit Agricole Consumer Finance - альянсу Sofinco та Finaref, що невдовзі став лідером у галузі споживчого кредитування у Франції та Європі. Установи CREDIT AGRICOLE Leasing and Eurofactor об’єднали зусилля у новій структурі CREDIT AGRICOLE Leasing & Factoring, спеціалізованому фінансовому підрозділі групи CREDIT AGRICOLE. До кінця 2010 року CREDIT AGRICOLE переїхав у Evergreen - новий головний офіс банку у муніципалітеті Монруж у передмісті Парижа.
У 2011 році група продовжила свою стратегію розширення бізнесу в Італії, придбавши 172 відділення у групи Intesa Sanpaolo S.p.A.
Починаючи з 2011 року, Група скорочує власні ризики, зменшує частку позичкового капіталу на балансі та зосереджується на своїх сильних сторонах.
У 2012 році CREDIT AGRICOLE підписала договори про продаж грецького банку Emporiki Альфа банку та продаж брокерських компаній CLSA та Cheuvreux.
У березні 2014 року CREDIT AGRICOLE презентувала свій середньостроковий план – «CREDIT AGRICOLE -2016». У 2016 році група CREDIT AGRICOLE буде універсальним клієнтоорієнтованим банком, який не припиняє розвиватися і незмінно показує гарні результати. Це також буде група, яка з гордістю обслуговує своїх клієнтів. Усі бізнес-лінії робитимуть свій внесок у загальний результат.
