Меню
UA
0 800 30 5555 Для дзвінків по Україні
0 800 30 5555 Для дзвінків по Україні
+38 044 495 22 77 Для міжнародних дзвінків
Про банк
i-Bank
Інтернет-банкінг
Інтернет-банкінг
приватним клієнтам
Вхід Реєстрація
корпоративним клієнтам
Вхід Реєстрація
Програма винагород MasterCard
Каталог подарунків World MasterCard

Вдосконалення житниці

18 Квітня 2018

«Business Ukraine», квітень 2018

Покращення інфраструктури та підвищення ефективності допомагають Україні годувати світ 

Цього року українці досить довго чекали на прихід весни, втім уже зараз відчувається значний оптимізм з приводу того, що 2018 рік стане роком рекордних врожаїв для українського агропромислового сектору, що швидко зростає. Кілька останніх сільськогосподарських сезонів принесли рекордні врожаї, а українські виробники масово виходили на міжнародні ринки, допомагаючи країні відновити свою репутацію європейської житниці, при цьому встановлюючи свій авторитет надпотужного агровиробника у світовому масштабі.

Лариса Бондарєва, член Правління Креді Агріколь Банку в Україні, відповідальна за корпоративний бізнес, МСБ та агробізнес, вважає ці досягнення частиною більш широких еволюційних процесів, що зараз мають місце в українській агропромисловій галузі. Враховуючи динаміку, що зараз спостерігається всередині галузі, вона бачить можливості значного подальшого зростання виробництва та збільшення частки на додаткових експортних ринках. Однак нинішня амбітна модернізація інфраструктури аграрного сектору повинна набирати обертів, якщо Україна прагне реалізувати свій потенціал і нагодувати світ.

Забезпечення високих врожаїв

У 2017 році річний урожай зернових в Україні склав трохи більше 62 мільйонів тон, що дещо менше, ніж у 2016 році – 66 млн тон. Незважаючи на це незначне середньорічне зменшення врожаю, обидва показники є дуже хорошим результатом, оскільки історичний максимум 2016 року вказує на суттєве покращення ефективності по всьому сектору.

Пані Бондарєва вказує на такі очевидні ознаки, як збільшення доступності вітчизняного насіння, яке є водночас якісним і недорогим. Окрім цього готовність інвестувати у високоякісне насіння, препарати захисту рослин і добрива невпинно зростає. “Виробники сільськогосподарської продукції вже не шукають, де б «зрізати кути», оскільки вони усвідомлюють, що це може вплинути як на якість, так і на кількість їхнього зерна,” – зазначає вона.

Пані Бондарєва також спостерігає все більше ознак професіоналізму в галузі, коментуючи, що якщо раніше планування наступного посівного сезону зазвичай відбувалося у січні та лютому, то зараз планувати починають з жовтня, а то й щойно після збору врожаю. «Ми є свідками переходу до зростання ефективності по всій галузі», – каже вона. «Якщо ви плануєте заздалегідь, ви будете краще підготовлені до наступної кампанії. Ви можете придбати насіння за розумними цінами, а не чекати до останньої хвилини. Українські фермери розуміють, що краща підготовка дасть кращі результати. Те, що ми зараз спостерігаємо, – це лише частина довготривалої еволюції на шляху до більш ефективної бізнес-моделі».

При збереженні цієї тенденції, така підвищена ефективність приведе до отримання ще більш високих врожаїв і збору зернових у наступні роки. Пані Бондарєва зазначає, що щорічних врожаїв зернових, які перевищують 80 млн тон, можна досягнути за рахунок вищої якості вихідних виробничих ресурсів, належних умов зберігання та модернізованої сільськогосподарської техніки. Щоб перевищити показник у 100 млн тон, необхідні значні додаткові інвестиції для фінансування зрошення плодючих, але засушливих земель південних регіонів України. Це вірогідно стане реальним у середньостроковій перспективі, оскільки інвестори шукають нові способи долучитися до використання багатства легендарної житниці – України.

Труднощі транспортування

Сільськогосподарське виробництво в Україні зростає на тлі поступового скорочення кількості населення. Цей негативний демографічний тренд означає, що додаткова агропродукція, цілком імовірно, постачатиметься на світові ринки. Одним із ключових завдань, що постають перед основними агропромисловими групами країни та стратегічними партнерами України, є транспортування врожаю від поля до споживача.

За останні десять років українські порти в чотири рази збільшили обсяги перевалки, що допомогло підвищити експортний потенціал і знизити тарифи, зробивши українську сільськогосподарську продукцію більш конкурентною на світових ринках. Пані Бондарєва зазначає, що у 2018 році розвиток портової інфраструктури України триватиме, і продовжиться реалізація близько восьми ключових проектів у цій галузі.

Вона також передбачає, що більше уваги приділятиметься внутрішнім водним шляхам країни. У 2017 році на розгалужені річкові мережі припадало лише 4% сільськогосподарського трафіку, тоді як 32% становили автошляхи, а лідером (64%) була залізниця. Проте таке домінування автомобільного та залізничного транспортування може незабаром зазнати змін.

«Наразі річкам належить незначна частка ринку, але вона поступово зростає, і, на мою думку, прийдешній сезон позначиться більшим використанням водних шляхів. Досвід зрілих європейських ринків, таких як ринки Франції та Нідерландів, доводить, що агропромислові групи можуть значно ширше використовувати водні шляхи. Ми вже помічаємо, що клієнти починають планувати розміщення своїх складських і транспортних об’єктів поблизу великих рік України».

Капітальний ремонт автомобільних доріг по всій Україні навряд чи сприятиме збільшенню обсягів транспортування сільськогосподарської продукції вантажівками.

Натомість обмеження ваги, запроваджені, зокрема, щодо великогабаритних сільськогосподарських вантажів, можуть звести нанівець будь-які потенційні переваги відремонтованих доріг. Шкода, заподіяна перевантаженими аграрною продукцією вантажівками, є одним із факторів, що призводять до незадовільного стану основних автомобільних доріг України, а отже, немає жодних підстав розраховувати на суттєве зростання обсягів цього виду транспортування.

На залізничні шляхи України зараз припадає левова частка сільськогосподарського трафіку країни, але зростання врожаїв у останні роки виявило їхню неспроможність задовольнити максимальний попит. Одним із результатів цього дефіциту стало нарощування приватних парків залізничних вагонів та подвоєння кількості вагонів у приватній власності порівняно з 2015 роком до майже 4 000, що становить більше третини від 11 000 вагонів, які належать державному перевізнику. Пані Бондарєва очікує, що кількість вагонів в експлуатації зростатиме й у 2018 році, та звертає увагу на потребу у більш сучасних локомотивах. Вона зазначає, що угода на 1 мільярд євро, нещодавно підписана між Україною та «GE Transportation», дочірньою компанією «Дженерал Електрік», допоможе розв’язати проблему застарілих локомотивів.

Глобальне розширення ринку

Велика частина фінансування модернізації аграрної інфраструктури в Україні походить із-за кордону, при цьому Китай є одним із найбільш активних учасників цього процесу. Це не випадковість, адже Пекін взяв на себе зобов'язання у вигляді багатомільярдного стратегічного пакету інвестиційних проектів в Україні, у рамках якого чимало привабливих ініціатив спрямовані на посилення спроможності країни забезпечити китайські ринки сільськогосподарською продукцією. «Машинобудівна промисловість Китаю та китайські інвестиції в проекти у сфері інфраструктури морських портів відіграють все більш вагому роль в економіці України. Такі зусилля спрямовані на зміцнення зв'язку між виробництвом в Україні та споживанням у Китаї», – зазначає пані Бондарєва. «Це пов'язано з розширеними стратегічними планами Китаю в Чорноморському регіоні, які також передбачають інвестиції в Румунію та Росію». Окрім Китаю, іншим великим ринком для українського аграрного експорту є Індія. Населення обох країн перевищує 1 млрд осіб, і вони обіймають перші позиції серед імпортерів продукції українського сільського господарства. Індія є провідним імпортером української соняшникової олії, а обсяг українського імпорту, що зріс на 16% у 2017 році, у поточному році збільшиться до 20%.

Успішна експансія України на суперечливі внутрішні ринки Китаю й Індії здійснюється у рамках усе більш глобального підходу до експорту сільськогосподарської продукції. Оскільки українські експортери більше не можуть покладатися на стару зону комфорту колишнього Радянського світу, вони знайшли нові ніші і показали себе гідним конкурентом для багатьох більш досвідчених учасників ринку.

Під час свого нещодавнього відрядження до Західної Європи пані Бондарєва спілкувалася з європейським виробниками, які визнали, що Україна зараз може успішно конкурувати з ними у Північній Африці. Упродовж останніх років спостерігалися деякі ознаки покращення конкурентоспроможності України, але лише тепер конкурентам із ЄС стало зрозуміло, що ця тенденція є довгостроковою. «Українські експортери бачать результати своїх попередніх інвестицій у поліпшення якості продукції та інфраструктури, при цьому наша країна має вдале географічне розташування для ринків Північної Африки та Близького Сходу», – зазначає вона. «Це плоди прогресу, досягнутого з 2014 року. Тепер подальший успіх залежатиме від спроможності українського агробізнесу підтримувати належний рівень якості та ефективності».

Лариса Бондарєва, член Правління Креді Агріколь Банку, відповідальна на корпоративний бізнес, МСБ і агробізнес

Перекази з картки на картку
Інтернет-банкінг «i-Bank»
Комунальні послуги, поповнити мобільний
Кредитний калькулятор
Акції
Зворотній зв'язок
Заявка на довідку/виписку
Заявка на GSM банкінг
Оцінити роботу відділення
Бонусна Програма MasterCard® Rewards