Інтерв’ю Александра Чеснакоффа для французької організації Business France

Business France, інтерв’ю від 11.04.2025р.

Александр Чеснакофф, Член Правління, відповідальний за корпоративний бізнес, агро, малий і середній бізнес, фінансові ринки та лізинг

Коротко опишіть вашу банківську Групу

Креді Агріколь – це європейський банк системного значення: він має велику міжнародну мережу та присутній у 46 країнах, переважно в Європі. Історично Креді Агріколь був заснований у Франції фермерами, відтак підтримує тісний зв'язок з сільськогосподарським сектором. Ми пропонуємо широкий спектр банківських і страхових послуг і працюємо у нових секторах, як то енергетична трансформація та “срібна” економіка (ред. – основними цілями такої економіки є поліпшення якості життя людей старшого віку, забезпечення їх незалежності якомога довше та навіть збільшення тривалості їхнього життя).

Як давно банк присутній в Україні

Креді Агріколь присутній в Україні вже понад 30 років. Спочатку це був корпоративний та інвестиційний банк, але згодом ми диверсифікували свою діяльність і стали універсальним банком. До повномасштабного вторгнення у нас було 140 відділень по всій країні. В Україні наші клієнти – це як фізичні особи, так і підприємства: майже 27 000 корпоративних клієнтів та 250 000 клієнтів фізичних осіб. Креді Агріколь є одним із провідних іноземних банків в Україні та входить до ТОП-10 банків за розміром активів.

Як вам вдалося зберегти свою присутність під час війни?

Досвід, набутий під час пандемії, яка змусила нас 2 роки працювати в цифровому режимі та переосмислити нашу бізнес-екосистему, допоміг нам легше впоратися з обмеженнями воєнного стану.

Довіра між нами та нашими клієнтами відіграла ключову роль у проживанні цього складного періоду. Я також хотів би подякувати кожному члену нашої команди на місцях за їхню відданість і готовність працювати в складних умовах. Без них нічого б не вийшло.

Як ви оцінюєте ситуацію у банківському секторі в Україні сьогодні?

Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, її можна порівняти з періодом 2016-2019 років з точки зору умов роботи та конкуренції між банками, і навіть з 2019 роком, коли почалася пандемія COVID, і банки боролися за фінансування клієнтів, пропонуючи дуже вигідні умови. Тепер банки мають відповідні історичні дані, що додає впевненості при прийнятті рішень. На мою думку, попереду на нас чекає ще один виклик: повернення до миру, та робота в нових умовах, до яких нам також потрібно буде адаптуватися.

Яким є профіль ваших клієнтів з 2023-2024 року? Як вони адаптувалися до роботи в умовах війни?

Компанії, яким вдалося залишитися в бізнесі під час війни – це компанії з високим рівнем ліквідності та оперативним менеджментом, незалежно від їхнього розміру. Наприклад, агрокомпанії, які інвестували в адаптацію до обмежень воєнного часу, зокрема логістичних, добре витримали випробування, хоча спочатку це створило навантаження на їхні грошові потоки. Сфера послуг постраждала менше завдяки внутрішньому споживанню, яке залишилося на диво стабільним, попри війну, завдяки зарплатам, які підтримують купівельну спроможність, і низькій схильності до заощаджень – українці надають перевагу споживанню, доки ситуація залишається невизначеною. Ставлення до заощаджень є дещо іншим порівняно з Францією: купівля авто чи нерухомості вважається формою заощадження. Деякі підприємці сьогодні практично досягли межі своїх інвестиційних можливостей. Банки готові знову кредитувати, ще й на привабливих умовах. Програми на кшталт «Доступні кредити 5-7-9%» та європейські й американські проєкти сприяли оптимізації фінансування. Попри відносно високі облікові ставки порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи, українська економіка все ще здатна ефективно функціонувати.

Чи багато у вас клієнтів в енергетичному секторі, які диверсифікували свою діяльність?

Після відключень електроенергії минулого літа багато компаній прагнули забезпечити надійність енергопостачання, щоб гарантувати безперебійність роботи. Ми отримали близько 200 млн євро кредитних заявок на енергетичні проєкти. Загалом було спрямовано від 50 до 100 млн євро на фінансування різних проєктів, пов’язаних із газовими і біогазовими генераторами, біометановими установками, що становить майже 10% від загального обсягу фінансування енергетики в Україні за рік. Види інвестицій залежали від розміру підприємства: великі промислові компанії інвестували в забезпечення мінімального енергопостачання для захисту свого обладнання, у той час як проєкти МСБ були спрямовані на енергетичну самодостатність, іноді з можливістю повернення надлишків у мережу.

Чи можете ви навести приклади бізнес-стратегій, яких не варто дотримуватися?

Деякі клієнти – компанії різного розміру, зокрема дуже великі – вирішили перевести свої кошти за кордон. Така поведінка, звісно, спричинила напруженість, що в деяких випадках призвело до скорочення або припинення фінансової підтримки. Банки залишаються відкритими для фінансування за умови, що клієнти демонструють впевненість у майбутньому країни і не дають приводів для недовіри... Найбільше постраждали компанії, розташовані в районах, що знаходяться поблизу або перейшли під контроль росії, а також ті, чия бізнес-модель залежала від експорту в росію. Цим підприємствам було дуже важко переорієнтуватися, попри те, що деякі з них починають виходити з кризи. За винятком цих конкретних випадків, в цілому не було великих промислових або стратегічних помилок, пов'язаних з ухваленням неправильних рішень під час війни.

Які тенденції ви спостерігаєте в імпорті? Які, на вашу думку, ключові фактори успіху для постачальників, що бажають працювати з українськими компаніями?

На початку війни поставки здійснювалися за межами України, і клієнтам доводилося самостійно організовувати логістику на українську територію. У 2022-2023 роках постачальники вимагали передоплату і не надавали гарантій і кредитних ліній. У 2024 році спостерігається поступове повернення до нормальних умов: відновлення гарантій, конкуренція між постачальниками... Безперебійність поставок навіть за складних логістичних умов, здатність швидко адаптуватися до попиту, швидка реакція на несподіване відновлення економіки – ось фактори успіху для іноземних постачальників. Так, українська економіка функціонує майже нормально в ненормальній ситуації, що, можливо, важко сприймається з-за кордону.

Нинішня тенденція до надлишкової ліквідності банківської системи України, схоже, буде посилюватиcя. Креді Агріколь, як і інші банки, демонструє дуже хороші результати. Які, на Вашу думку, можуть бути позитивні наслідки цієї ситуації і які можливості це може відкрити для французьких компаній?

Креді Агріколь, як і вся українська банківська система, наразі має достатній рівень ліквідності для задоволення фінансових потреб інвесторів. Це означає, що ми можемо надавати нашим клієнтам більш якісну підтримку завдяки здобутому досвіду. Нові іноземні компанії здебільшого відкривають представництва або дочірні компанії і не обов'язково потребують місцевого фінансування. Великі інвестиції або створення промислових підприємств все ще залишаються рідкісним явищем через невизначеність ситуації. Якщо виникне потреба в місцевому фінансуванні, її буде легко задовольнити, особливо для міжнародних груп, за умови, що вони зможуть надати гарантії. Після 3 років війни наші клієнти змогли відновити нашу довіру до них завдяки своїй стійкості та здатності управляти кризою. Зі свого боку, ми також стали більш впевненими у своїй здатності аналізувати й супроводжувати проєкти в умовах війни.

Чи могли б Ви описати динаміку, яку Ви спостерігаєте у ключових секторах, пов'язаних з відновленням?

• Сільське господарство: попри вплив війни, сільське господарство в Україні залишається ключовим сектором, орієнтованим на експорт, зокрема, польових культур, молока та яєць. Доступ до експортних маршрутів залишається відкритим, незважаючи на обстріли. Однак деякі невеликі гравці сектору страждають від війни і не інвестують в оновлення свого обладнання.
• Енергетика та будівельний сектор: набирає обертів виробництво біогазу і біометану. Відновлення енергетичної інфраструктури є надзвичайно важливим, але також необхідна її модернізація відповідно до європейських стандартів, зокрема, у сфері логістики та виробництва, з метою інтеграції в ЄС. Це відновлення вже розпочалося на неокупованих територіях, що постраждали від російських атак.
• Військовий сектор: в умовах війни Україна стала центром інновацій у воєнних технологіях і може залучити міжнародних інвесторів для розвитку військового виробництва у післявоєнному періоді.

Підсумки

Після першого надскладного року, у 2023 і 2024 роках компанії адаптувалися до поточних умов завдяки своїй гнучкості, диверсифікації та використанню можливостей, що зміцнило впевненість банків у їхній здатності розвиватися. Ці компанії зміцнішали, зокрема завдяки ефекту консолідації, спричиненому втратою бізнесу на сході країни, що постраждав від війни, та дефіцитом нових гравців на ринку. Завдяки цьому вдалося повернутися до «нормальності», хоча ситуація залишається екстраординарною. Ця нормалізація підтримується значною ліквідністю та впевненістю банків, які надають перевагу зростанню, орієнтованому на євроінтеграцію.

Що б ви порадили французькій компанії МСП/КСК*, яка тільки починає думати про вихід на український ринок?

• Не затягувати: надто довге очікування може означати втрату можливостей. Потрібно вміти діяти.
• Відвідати країну: ніщо не замінить фізичної присутності. Дуже важливо приїхати в Україну, навіть на кілька тижнів, щоб зрозуміти місцевий контекст.
• Зустрітися з місцевими гравцями: поспілкуватися з французькими компаніями, які вже працюють в Україні, обговорити питання з французькими банками та українськими партнерами, скористатися досвідом місцевої екосистеми та команди Business France в Києві.
• Не покладатися лише на ЗМІ та соціальні мережі, які не завжди відображають реальну ситуацію на місцях. Вам потрібно побачити все на власні очі.

*МСП/КСК (фр. PME/ETI) – малі та середні підприємства (МСП) і компанії із середнім рівнем капіталізації (КСК)